ХХ Українськка антарктична експедиція -що нового? – лекція Андрія Утєвського від 26.05.2016 р.

разом з біологом, викладачем Харківського націоннального університету ім. Каразіна, к.б. наук Андрієм Утєвським ми поговоримо про результати біологічних дослідженнь ХХ української антарктичної експедиції на полярну станцію Академік Вернадський.
Чим хворіють антарктичні птахи? Новини дослідженнь первинних ґрунтів, підводні дослідження, молекулярна біологія.
Про це, а також про побут української антерктичної станції ви дізнаєтеся, якщо завітаєте на нашу останню лекцію сезону. Запрошуємо всіх тих, хто цікавиться новинками української науки.
Вхід вільний.

ХХ Українська антарктична експедиція – що нового?

Разом з біологом, викладачем Харківського націоннального університету ім. Каразіна, к.б.н. Андрієм Утєвським ми поговоримо про результати біологічних дослідженнь ХХ української антарктичної експедиції на полярну станцію Академік Вернадський.
Чим хворіють антарктичні птахи? Новини дослідженнь первинних ґрунтів, підводні дослідження, молекулярна біологія.
Про це, а також про побут української антерктичної станції ви дізнаєтеся, якщо завітаєте на нашу останню лекцію сезону. Запрошуємо всіх тих, хто цікавиться новинками української науки.

26.05.2016 о 18.30. Харків, вул. Гіршмана 9/27, клуб “Шостий кут”
Вхід вільний.

Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов – лекція Катерина Каруник від 19.05.2016 р.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Лекція “Не-відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов”

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця.
Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист.
Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові.
3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.
Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».
19 травня о 18.30.  Харків, клуб “Шостий Кут”, вул. Гіршмана 9/27
Вхід вільний

 

“Майдан” по-візантійськи -лекція Андрія Домановського від 12.05.2016

«Майдан» по-візантійськи: «Ніка», Константинопольське повстання 532 р.
Лекція до дня заснування Константинополя 11 травня 330 р.
Андрій Домановський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту “Василевс. Українська візантиністика” https://byzantina.wordpress.com/ розповість вам про далекі події Середньовіччя, і як завжди, проведе паралелі з нашою сучасністю.

11 травня 330 р. на місці давньогрецької колонії Візантія імператор Константин І Великий заснував місто Константинополь – майбутню столицю Візантійської імперії. Цей день може вважатися днем народження не лише візантійської столиці, але й усієї держави ромеїв. Символічно, що саме з падінням Константинополя 29 травня 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування.

Сучасна освічена людина мало знає про Візантію і мало нею цікавиться. Для значної частки християн східного обряду у більшості випадків Візантія – зразок високодуховного суспільства, гідний наслідування і символічного відтворення у сучасності. Для ширшого світського загалу вона є символом облуди, підступності, відсталості, корупції та численних інших негативних суспільних вад, що їх щедро приписували мперії ромеїв філософи доби Просвітництва та їхні послідовники. При цьому і перші, й другі говорять про уявну, міфічну Візантію, вперто відтворюючи чи то позитивний, чи то негативний міф про неї і мало знаючи про реальне життя й історію візантійського суспільства.

Пропонована лекція – не лише спроба заповнити прогалину знань про Візантію чи творення одного з чергових міфів про неї. Вона покликана зактуалізувати дослідження “візантійського” складника в сучасному українському суспільстві. І не так важливо, чи є його походження генетичним, чи ж ми можемо говорити швидше про типологічні паралелі – головне, що на прикладі Візантії можна побачити важливі складники функціонування домодерного суспільства, що до сьогодні є одними із визначальних для України.

Спроба поглянути під «візантійським» кутом зору на «Майдан» цілком виправдана, бо, щонайменше, цікава, а, можливо, й продуктивна.

Лекція Андрія Домановського “Майдан” по-візантійськи

«Майдан» по-візантійськи: «Ніка», Константинопольське повстання 532 р.
Лекція до дня заснування Константинополя 11 травня 330 р.
Андрій Домановський, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, головний редактор сайту “Василевс. Українська візантиністика” https://byzantina.wordpress.com/ розповість вам про далекі події Середньовіччя, і як завжди, проведе паралелі з нашою сучасністю.

11 травня 330 р. на місці давньогрецької колонії Візантія імператор Константин І Великий заснував місто Константинополь – майбутню столицю Візантійської імперії. Цей день може вважатися днем народження не лише візантійської столиці, але й усієї держави ромеїв. Символічно, що саме з падінням Константинополя 29 травня 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування.

Сучасна освічена людина мало знає про Візантію і мало нею цікавиться. Для значної частки християн східного обряду у більшості випадків Візантія – зразок високодуховного суспільства, гідний наслідування і символічного відтворення у сучасності. Для ширшого світського загалу вона є символом облуди, підступності, відсталості, корупції та численних інших негативних суспільних вад, що їх щедро приписували імперії ромеїв філософи доби Просвітництва та їхні послідовники. При цьому і перші, й другі говорять про уявну, міфічну Візантію, вперто відтворюючи чи то позитивний, чи то негативний міф про неї і мало знаючи про реальне життя й історію візантійського суспільства.

Пропонована лекція – не лише спроба заповнити прогалину знань про Візантію чи творення одного з чергових міфів про неї. Вона покликана зактуалізувати дослідження “візантійського” складника в сучасному українському суспільстві. І не так важливо, чи є його походження генетичним, чи ж ми можемо говорити швидше про типологічні паралелі – головне, що на прикладі Візантії можна побачити важливі складники функціонування домодерного суспільства, що до сьогодні є одними із визначальних для України.

Спроба поглянути під «візантійським» кутом зору на «Майдан» цілком виправдана, бо, щонайменше, цікава, а, можливо, й продуктивна.

 

Кривина: від робототехніки до космології – лекція Костянтина Драча від 28.04.2016

Кривина оточує нас повсюди. Від видування мильних бульбашок і поїдання борщу, до розваг на крутих американських горках. Сам наш простір цілком може бути таким, який характеризується кривиною!
Кривина у робототехніці і задачах оптимізації; потоки кривини в природі і обробка зображеннь; і, нарешті, кривина простору-часу в якому ми живемо! Хочете дізнатися більше? Про це цікаве явище розповість молодий математик-дослідник з ХНУ ім. Каразіна Костянтин Драч.

Кривина: від робототехніки до космології

Кривина оточує нас повсюди. Від видування мильних бульбашок і поїдання борщу, до розваг на крутих американських горках. Сам наш простір цілком може бути таким, який характеризується кривиною!
Кривина у робототехніці і задачах оптимізації; потоки кривини в природі і обробка зображеннь; і, нарешті, кривина простору-часу в якому ми живемо! Хочете дізнатися більше? Про це цікаве явище розповість молодий математик-дослідник з ХНУ ім. Каразіна Костянтин Драч.

18.30 Харків, клуб “Шостий кут”, вул. Гіршмана 9/27
Kostia

Доллі: клонування 20 років потому

Лекція Євгена Кіося, каф. генетики та цитології ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Зауваження щодо слайду №25.
Брак наукової інформації про клонування телят у Харкові у 1990-х роках лектор пояснив неналежним документуванням процесу і особливостями організації процесу досліджень.
Проте за даними комісії, створеної УААН для перевірки, сам факт клонування у даному випадку не був доведений, а надані авторами дослідження докази і свідоцтва про його проведення були хибними.

Втаємничений Харків. Те, що ми не бачимо – лекція Ірини Голубєвої від 14.04.2016

Усі археологічні розкопки, що проводилися у історичному центрі нашого міста, здійснювались під керівництвом кандидата історичних наук Ірини Голубєвої, нашого доповідача, яка представляє Слобідську археологічну службу. Нею проводились розкопки за адресами: вул. Сумська, 10 (2005 р. – перед будівництвом AVE PLAZA); вул. Клочківська,48 (2007 р. – вздовж паркану Ботанічного саду ХНУ

Sapere aude!